Гігієна і її основні задачі

Гігієна, а також природні умови зовнішнього середовища (вплив сонячних променів, повітря, води) є засобами фізичного виховання. Фізична культура не повинна вичерпуватися одними лише фізичними вправами у виді спорту, гімнастики, рухливих ігор і іншого, але повинна обіймати і суспільну й особисту гігієну праці і побуту, використання природних сил природи, правильний режим праці і відпочинку.

Гігієна – наука про здоров'я, про створення умов, сприятливих для збереження людиною здоров'я, про правильну організацію праці і відпочинку, про попередження хвороб. Її метою є вивчення впливу умов життя і праці на здоров'я людей, попередження захворювань, забезпечення оптимальних умов існування людини, збереження її здоров'я і довголіття. Гігієна є основою профілактики захворювань.

Основні задачі гігієни – вивчення впливу зовнішнього середовища на стан здоров'я і працездатність людей; наукове обґрунтування і розробка гігієнічних норм, правил і заходів щодо оздоровлення зовнішнього середовища й усуненню шкідливо діючих факторів; наукове обґрунтування і розробка гігієнічних нормативів, правил і заходів щодо підвищення опіру організму до можливих шкідливих впливів навколишнього середовища з метою поліпшення здоров'я і фізичного розвитку, підвищення працездатності.

У ході розвитку гігієни сформувався ряд гігієнічних дисциплін: гігієна праці, соціальна гігієна, гігієна дітей і підлітків, гігієна фізичної культури і спорту й ін.

Гігієна фізичної культури і спорту, що вивчає взаємодію організму тих, хто займається фізичною культурою і спортом, із зовнішнім середовищем, відіграє важливу роль у процесі фізичного виховання. Гігієнічні положення, норми і правила широко використовуються у фізкультурному русі.

Гігієнічні положення займають настільки велике значення тому, що без них неможливо виконати основні задачі по всебічному і гармонічному розвитку людей, збереженню на довгі роки міцного здоров'я і творчої активності, по підготовці населення до високопродуктивної праці і захисту Батьківщини.

Молоді фахівці, які закінчують вузи країни, повинні добре знати основні положення особистої і суспільної гігієни і вміло застосовувати їх у побуті, навчанні, на виробництві.

Гігієна фізичної культури і спорту включає розділи: особиста гігієна, загартовування, гігієна житла, гігієнічні вимоги до спортивних споруд і місць занять фізичними вправами, допоміжні гігієнічні засоби відновлення і підвищення працездатності.

Спортивні споруди повинні відповідати встановленим санітарно-гігієнічним вимогам і нормам. До гігієнічних вимог спортивних споруд пред'являються особливо високі вимоги, тому що від їхнього санітарного стану залежить оздоровчий ефект занять фізичними вправами і спортом.

Після здачі спортивної споруди в експлуатацію працівники санітарно-епідеміологічної станції і лікарсько-фізкультурних диспансерів, а також фахівці з фізичної культури і спорту повинні систематично проводити поточний санітарний нагляд цих приміщень. Зауваження і пропозиції представників органів санітарного нагляду записуються в санітарний журнал, який повинен бути на всіх спортивних спорудах. Крім того, на кожному спортивному об'єкті необхідно мати правила внутрішнього розпорядку, погоджені із санітарно-епідеміологічною станцією. Відповідальність за недотримання санітарно-гігієнічних норм, правил утримання й експлуатації спортивних споруд несе адміністрація даної споруди. При порушенні санітарно-гігієнічних норм і правил адміністрація залучається до відповідальності.

Гігієнічні вимоги до критих спортивних споруд. Спортивні приміщення (зали, манежі, плавальні басейни) можуть розміщатися в спеціальних або входити до складу громадських будівель (навчальних закладів, клубів і ін.). Службові приміщення в спортивній споруді повинні бути взаємозалежні таким чином, щоб забезпечувався рух тих, хто займаються, в наступній послідовності: вестибуль з гардеробною для верхнього одягу – роздягальні чоловічі і жіночі (з душовими і туалетами) – спортивний зал. Подібне розміщення виключає зустрічні потоки руху одягнених і роздягнених спортсменів.

Важливе гігієнічне значення має внутрішня обробка приміщень. Стіни повинні бути рівними, без виступів і ліпних прикрас, стійкими до ударів м'яча і придатними до прибирання вологим способом. Радіатори центрального опалення повинні бути розташовані в нішах під вікнами й укриті захисними ґратами. Дверні прорізи не повинні мати виступаючих лиштв.

При фарбуванні стін варто враховувати ступінь відблиску світла і вплив світла на психофізіологічні функції: зелений колір заспокоює і сприятливо діє на орган зору; жовтогарячий і жовтий бадьорять і викликають відчуття тепла; червоний колір збуджує; синій і фіолетовий гнітять. При використанні олійної фарби не рекомендується покривати нею стіни і стелю цілком, тому що це перешкоджає природній вентиляції приміщення.

Підлога повинна бути рівною, без вибоїв і виступів, неслизькою, еластичною,  легко митися.

Особливе гігієнічне значення має створення в залах оптимальних  мікрокліматичних умов: температура повітря повинна підтримуватися на рівні +15° С, відносна вологість – 35-60%, швидкість руху повітря – 0,5 м/с. У залах для боротьби і настільного тенісу швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,25 м/с, а в душових, роздягальнях і масажних – 0,15 м/с. Для забезпечення необхідного повітрообміну передбачається улаштування центральної приточно-витяжної вентиляції з розрахунком на подачу зовнішнього повітря не менш 80 м³ на годину на одного спортсмена і 20 м³  на годину – на одного глядача. Якщо немає такої можливості, улаштовується децентралізована штучна вентиляція з максимальним провітрюванням приміщень через фрамуги і кватирки.

Спортивні зали повинні мати по можливості пряме природне освітлення; штучне освітлення в залах здійснюється світильниками розсіяного або відбитого світла. Освітлення повинне бути рівномірним і забезпечувати необхідний рівень горизонтальної і вертикальної освітленості відповідно до встановлених норм.

Медичний пункт розміщають у безпосередній близькості від спортивного залу. На видних місцях повинні знаходитися вказівні стрілки, які показують місця розташування медичного пункту.

Обладнання й інвентар спортивних залів повинні бути справні і відповідати визначеним стандартам за формою, вазі і якості матеріалів. До них також пред'являється ряд гігієнічних вимог, спрямованих на попередження спортивних травм, усунення забруднення повітря пилом, відповідність снарядів віку тих, хто займаються. Все це створює умови для нормального учбово-тренувального процесу.

У спортивних залах необхідно щодня проводити вологе прибирання, а один раз у тиждень – генеральне прибирання з миттям підлог, стін і чищенням обладнання.

Особливий санітарно-гігієнічний режим встановлюється для штучних критих плавальних басейнів. Температура повітря в них може коливатися від +24 до +27⁰С, води – від +26 до +29⁰С (повітря завжди повинне бути на 2-3⁰ вище температури води). Вода повинна задовольняти вимогам, пред’явленим до питної. З цією метою кожні 2 години беруться проби води, які досліджуються в лабораторії.

Для попередження можливого забруднення води в басейн допускаються тільки особи, які пройшли попередній медичний огляд.

У критих спортивних спорудах категорично забороняється курити, а також займатися не в спортивній формі.

Гігієнічні вимоги до відкритих спортивних споруд. Ці споруди, розташовані на відкритому повітрі, можуть бути окремими або комплексними. Відкриті площинні спортивні споруди повинні мати спеціальне покриття з рівною і нековзною поверхнею, яка не порошиться в суху пору року і не утримує механічних включень, що можуть привести до травми. Трав'яне покриття (зелений газон), крім того, повинне бути низьким, густим, морозостійким, стійким до витоптування і частої стрижки, а також до посушливої і дощової погоди. Покриття повинне мати ухили для відводу поверхневих вод. На території відкритих спортивних споруд необхідно спорудити фонтанчики з питною водою (радіус обслуговування не більш 75 м). Туалети повинні розташовуватися на відстані не більш 150 м від відкритих спортивних споруд. При проектуванні системи штучного освітлення на площадках для спортивних ігор необхідно забезпечити оптимальну освітленість не тільки поверхні самої площадки (горизонтальна освітленість), але і простору в межах польоту м'яча (вертикальна освітленість). Освітлення повинне бути рівномірним.

            Гігієна дітей і підлітків – розділ гігієни, який вивчає проблеми охорони і зміцнення здоров'я дітей і підлітків та розробляє гігієнічні рекомендації для постановки навчально-виховного і трудового процесу в школах, профтехучилищах і дитячих закладах.

У нашій країні гігієна дітей і підлітків отримала принципово інший, новий напрямок у порівнянні зі шкільною гігієною, що існує в ряді інших країн і займається рішенням приватних проблем шкіл. У нас дослідження в галузі гігієни дітей і підлітків спрямовані на гігієнічне обґрунтування організації навчально-виховного і трудового процесу, на вивчення комплексного впливу факторів навколишнього середовища на організм дітей і підлітків, на обґрунтування санітарних норм будівництва дитячих закладів. Важливе місце в роботі медиків, які працюють в галузі гігієни дітей і підлітків, приділяється заходам щодо профілактики стомлення і перевтоми,  розробці найбільш сприятливих режимів навчальних і виробничих занять для учнів, які навчаються в середніх навчальних закладах різних галузей промисловості.

Лікарі шкільних відділів СЕС і лікарі, які працюють у школах, контролюють фізичний стан і розвиток дітей і підлітків, стежать за правильною організацією фізкультурних занять, за навчальним навантаженням, а також за санітарним режимом шкіл і дитячих закладів.

Техніка безпеки на уроках фізичної культури

1.         Приходити в спортивний зал тільки в спортивному костюмі і з учителем.
Одяг повинен бути зручним, не стягуючим. Взуття вибирається тільки на
плоскій підошві без шипів.

2.         Дбайливо ставитися до інвентарю в спортивному залі.

3.         Приступати до уроку тільки після інтенсивної і якісно виконаної розминки.

4.         При виконанні вправ на місці між учнями повинна бути необхідна дистанція.

5.         При виконанні вправ у русі дистанція повинна бути збережена (3 метри) протягом виконання всього комплексу.

6.         Варто чітко слухати команди вчителя: не стрибати один на одного, а також не штовхати один одного.

7.         По закінченню уроку спортивний зал повинен бути вимитий вологою ганчіркою.

8.         Закінчивши заняття не йти зі спортивного залу без дозволу вчителя.

9.         Дбайливо ставитися до устаткування й інвентарю. Уміло готувати їх до занять й прибирати після них.

10.     Учень повинен чітко виконувати інструкцію до снаряда, не можна підходити з вологими руками і взуттям.