Каталог готовых работ

Сутність обігових активів, їх склад і структура

Матеріальною основою будь-якого виробництва є засоби вироб­ництва, що складаються з засобів праці та предметів праці. Вони беруть участь у створенні продукту. Але, з огляду на різницю в ха­рактері функціонування в процесі виробництва й у способі перене­сення вартості на продукт, що створюється, засоби праці набувають економічної форми необігових активів, а предмети праці – обігових активів.

Обігові активи як натурально-речовинна категорія являють собою сукупність матеріально-речових цінностей і грошових активів, які бе­руть участь у створенні продукту, цілком споживаються у виробни­чому процесі і цілком переносять свою вартість на продукт, що ви­робляється, впродовж операційного циклу або дванадцяти міся­ців з дати балансу (виробничі запаси, готова продукція, грошові кошти та ін.).

Водночас, в умовах існування товарно-грошових відносин матері­альні засоби підприємств виступають не лише в натуральній, але й у вартісній формі.

Отже, предмети праці в грошовій оцінці складають виробничі обі­гові фонди. До них на промислових підприємствах належать: сиро­вина, матеріали, паливо, запасні частини, пальне, інші матеріальні цінності.

До складу виробничих обігових фондів належать також незаверше­не виробництво, витрати майбутніх періодів.

Основне призначення (функція) виробничих фондів полягає в за­безпеченні планомірного та ритмічного процесу виробництва на під­приємствах і об'єднаннях.

Окрім виробничих обігових фондів, кожне підприємство має час­тину активів, що знаходиться у сфері обертання. Це готова продук­ція, грошові кошти на рахунках у банку іі у касі підприємства, кошти в розрахунках та ін. Ця частина активів, оцінена в грошах, називаєть­ся фондами обертання. Основне призначення (функція) фондів обертання полягає в забезпеченні грошовими коштами планомірного процесу обертання па підприємствах.

Але, попри деякі розбіжності в призначенні обігових фондів і фондів обертання, між ними існує тісний взаємозв'язок. Вони обслуговують єдиний процес відтворення та забезпечують його безперервність.

Обігові фонди та фонди обертання є складовими обігових активів, що відображають розміщення їх за сферами відтворення в процесі руху. Водночас, як ті, так і інші є самостійними економічними кате­горіями.

Економічною категорією, що об'єктивно існує, – є обігові активи. Для розкриття їх економічної сутності необхідно провести розмежу­вання між їх функціональними формами, які обігові активи постійно приймають та скидають, проходячи крізь сфери виробництва та обертання, зв’язувати рух (зміну) цих функціональних форм з рухом їх речових носіїв, а також розглядати обігові активи, як категорію, в русі.

У дійсності, якщо процес виробництва на кожному підприємстві є безперервним, то обігові активи, що обслуговують його, в кожний даний момент знаходяться; одночасно як у сфері виробництва – у вигляді виробничих запасів, незавершеного виробництва, так і в сфері обертання – у вигляді готових виробів та грошових коштів. Крім цього, зі сфери виробництва вони переходять до сфери обертання, і навпаки, тобто постійно знаходяться в русі, проходячи три стадії кругообігу – грошову, товарну та виробничу.

В умовах товарно-грошових відносин рух, кругообіг товарно-матеріальних цінностей опосередковується їх вартістю, що не витрачаєть­ся, не споживається подібно до її речових носіїв, а залишається в межах процесу відтворення та змінює лише форми свого руху. В зв'язку з цим К. Маркс писав, що "вартість взагалі авансується, а не витрачається, оскільки ця вартість, проходячи різні фази свого кру­гообігу, знову повертається до свого вихідного пункту". Отже, обі­гові активи не витрачаються, не споживаються, а авансуються та по­вертаються підприємству в процесі реалізації продукції.

Звідси обігові активи як вартісна категорія, являють собою вартість, що авансована в кругообіг виробничих обігових фондів і фон­дів обертання для забезпечення безперервності процесу виробництва й обертання.

В економічній літературі існують інші погляди на сутність обігових активів. Окремі економісти їх трактують як "грошові кошти, авансовані в обігові виробничі фонди та фонди обертання", інші вва­жають, що обігові активи – це частина капіталу підприємства, що вкладена в його поточні активи, або обігові активи – це кошти, що авансовані для створення обігових виробничих активів та активів обертання.   

Але обігові активи включають як матеріальні, так і грошові ресурси. Тому ототожнювати обігові активи тільки з грошовими коштами, економічно не обґрунтовано.

В організації обігових активів слід розрізняти їх склад і структуру.

Під складом обігових активів розуміють сукупність їх елементів (статей).

Структура ж обігових активів – це співвідношення між окремими їх елементами в їх загальному обсязі.

У різних галузях народного господарства склад і структура обі­гових активів різні та залежать від типу галузі, складу витрат, виду продукції, що випускається, особливостей матеріально-технічного постачання тощо. У виробничий сфері, а також у торгівлі найпитомішу вагу в обігових активах займають запаси.

Запаси – це активи, які перебувають у процесі виробництва з ме­тою подальшого продажу отриманого продукту виробництва; утри­муються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг.

У господарській діяльності запаси поділяються на:

•    сировину, основні й допоміжні-матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для, виробництва продук­ції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва тощо;

•    незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою деталей, вузлів, виробів і незакінчених .технологічних процесів;

•    готову продукцію, що виготовлена на підприємстві та призначена для продажу;

•    товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

•    малоцінні та швидкозношувані предмети;

•    молодняк і тварин на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вона оцінюються за цим положенням (стандар­том).

У середньому структура обігових активів у народному господар­стві та у промисловості України така, як зазначено у табл. 1.

Склад і структура обігових активів не залишається назавжди постій­ною величиною. Вони змінюються як по роках, так і протягом року залежно від зміни характеру виробничої діяльності підприємства, особливостей формування запасів і витрат. ...