Каталог готовых работ

Сьогоденній Україні необхідна оптимальна  інвестиційна модель, оскільки  діюча не в змозі забезпечити ані структурну перебудову національної економіки, ані вирішити локальні завдання подолання соціально-економічної кризи.

Комплексно розглядаючи питання залучення інвестицій в Україну, необхідно врахувати, що створення інвестиційного ринку, на думку експертів, - проблема не менш важлива, ніж створення товарного ринку, оскільки товари – це похідний продукт від інвестицій. Тому саме інвестиційний ринок можна вважати відправною точкою швидкого і ефективного соціально-економічного розвитку нашої країни.

Актуальність теми.         В умовах нестачі власних коштів залучення іноземних інвестицій в розбудову національної економіки України набуває великого значення. Тим більше, що іноземні інвестиції будуть стимулювати зацікавленість провідних індустріальних країн світу у  зміцненні економічної стабільності в Україні, розширенні кола міжнародних економічних організацій за її участю, полегшенні доступу українських товарів та послуг, що виробляються на спільних за участю іноземного капіталу  підприємствах, на світові ринки, у більш широкому включенні України в інтеграційні процеси. Окрім того, іноземні інвестиції можуть на лише слугувати каталізатором розширення внутрішніх капіталовкладень в економіку України, а й зможуть сприяти полегшенню тягаря зовнішньої заборгованості і не лише не обтяжує державну скарбницю, а й, навпаки, може принести їй суттєві доходи.

Мета статті – дослідити залучення інвестицій в туризм, знайти шляхи поліпшення інвестиційного клімату та підтвердити доцільність інвестиційних вкладень в туризм.

З моменту проголошення незалежності України   іноземці    довірили    їй    інвестицій    лише    на   4,41 млрд. доларів США, тоді як у значно меншій за  територією і економічним потенціалом Польщі цей   показник на порядок більший. Оптимістичні прогнози влади щодо зростання іноземних інвестицій зникають після появи в минулому році тенденції: при зростанні надход­жень іноземних інвестицій в країну на 2,7 відсотка відтік інве­стицій у порівнянні з 2000 роком збільшився на 41 відсоток, що свідчить про втрату довіри іноземних інвесторів до Ук­раїни. Враховуючи ряд факторів, що впливають на цей процес, інвестиційний бум у цьому і в наступному роках обійде Україну стороною.

Слід підкреслити, що в правовому плані зроблено ряд за­ходів, спрямованих на поліпшення інвестиційної діяльності.

Протягом всього періоду існування незалежної України прийнято два основоположних Закони України «Про інвес­тиційну діяльність» та «Про режим іноземного інвестування», а також ряд нормативно-правових актів, однак суттєвих зру­шень досягти не вдалося. Сподівання на позитивні зрушення у вирішенні проблеми з'явились після Указу Президента України «Про додаткові за­ходи щодо збільшення надходжень інвестицій в економіку Ук­раїни» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.02.2001 № 55-р «Про заходи щодо поліпшення інвестиційної привабливості», підготовленого на його виконання.

В цьому зв'язку для порівняння інвестиційної привабли­вості країн доцільно було б звернутися до значень інвес­тиційного індексу, який розраховується авторитетною міжна­родною фінансовою корпорацією (ІРС) для більшості країн з етег£іп§ тагкеС (фондовим ринком, що розвивається). Однак для України такийЛндекс навіть не розраховується.

Якщо ж скористатися індексом економічної свободи, який розраховується спільно «Херітедж Фаундейшн» та «Уолл-Стріт Джорнел», то на початок 2000 року Україна посідала 135-е місце серед 150 країн, що оцінювалися.

Серед європейських постсоціалістичних країн Україна сприймається як країна з найбільшим ризиком. Згідно з оцінкою спеціалістів Європейського центру досліджень підприємницький ризик інвестицій в Україну становить 80%. Саме він зумовлює незначний потік прямих інвестицій в еко­номіку України (у складі світового потоку прямих інвестицій на українську економіку припадає близько 1%).

Дуже важливим для України є аналіз інвестиційного, клімату у регіональному аспекті, оскільки, по-перше, вона має визнані науково-технологічні і промислові центри, і, по-друге, для неї характерні диспропорції у природно-ресурсних потенціалах і рівнях економічно розвитку регіонів (областей). Масштабні прямі іноземні інвестиції можуть або поглибити ці дис­пропорції, або ліквідувати їх, якщо буде здійснюватися відповідна цілеспрямована інвестиційна політика.

За результатами оцінки інвестиційної привабливості регіонів найбільш інвестиційне привабливими є провідні на­уково-промислові центри з розвинутою інфраструктурою, а саме: місто Київ, Київська, Дніпропетровська, Донецька, Харківська та Запорізька області.

С За оцінками експертів, найбільшу інвестиційну приваб­ливість у довгостроковій перспективі для здійснення як капітальних, так і фінансових інвестицій мають будівництво і промисловість.

Загалом економічні національні умови для реалізації міжнародних інвестиційних програм є відносно непривабли­вими. Згідно із західними оцінками норма прибутку на вкла­дений капітал на будівництво заводу у Західній Європі стано­вить 38,6%, окупність 6 років, тоді як в Україні — 21% і 11-річний термін окупності. За цих умов Україні необхідно кон­курувати з країнами Східної Європи та СНД за інвестиції роз­винутих країн.

Разом з тіґм результати досліджень науковців та оцінки експертів-практиків свідчать, що нині прямі іноземні інвес­тиції, по-перше, суттєво не впливають на стан національної економіки України, а по-друге, — відчутно не сприяють вирішенню завдань, визначених як пріоритетні (реструктури­зація економіки, технологічне оновлення, подолання залеж­ності від імпорту тощо).

Все викладене вимагає відповідного узагальнення, вияв­лення тенденцій, що склалися, та врахування їх з метою поліпшення ситуації в Україні.

    Наведене вище дозволяє зробити висновок, що іноземні інвестиції в Україні використовуються вкрай неефективно. Поки що іноземні інвестори не зацікавлені в довгостроковому ; вкладенні коштів та співпраці з Україною. Основні причини,  що  обумовлюють таке  ставлення іноземних  інвесторів до  інвестицій  в  Україну,  можна  об'єднати в дві групи на макро- та мікрорівні.   

   1. На макрорівні: стан економіки, законодавство та принципи   його   регулювання,   політична  та   економічна   не­стабільність, політика уряду, відсутність системи поширення і   інформації, яка була б легко доступною для вітчизняних і за-л"       кордонних підприємців та охоплювала широкий спектр пи­тань щодо можливостей інвестування в Україну.

2. На мікрорівні: характер взаємовідносин між вітчизня­ними підприємцями та їх закордонними партнерами, а також із державними організаціями, відсутність досвіду роботи з іноземними партнерами, відповідних норм та стандартів, громіздка бюрократична процедура вирішення практично всіх

питань.

Чинна законодавча база з її постійними змінами аж ніяк не сприяє підвищенню інвестиційної привабливості України.

Багато часу в іноземних інвесторів відбирає і процедура реєстрації. Інвестиції потрібно зареєструвати в міській щміністрації, в Мінекономіки, в Мінфіні за наявності великої кількості документів.

Особливе значення в характеристиці сприятливості інвестиційного клімату має податкова політика, а саме — невизна­ченість податкового законодавства. З цієї причини потенційні   Інвестори не мають змоги точно визначити масштаби своїх   майбутніх податкових зобов'язань в Україні, а отже, і спланувати прибуток.

Нерозвинутість виробничої і соціальної інфраструктури, застарілість або повна відсутність інформаційно-ко­мунікаційних систем зумовлюють те, що підприємства з іно­земними інвестиціями створюються переважно у великих містах та промислових центрах. Це, в свою чергу, породжує проблему їх територіальної оптимізації.

Вкладення капіталу в економіку будь-якої країни тісно пов'язано з визначенням різного роду ризиків: політичних, економічних, валютних. Тому важливим і необхідним заходом  є  надання іноземним інвесторам правових гарантій, зокрема страхування їх від можли інвестиційних ризиків. Подібна інфраструктура в Україні ще нерозвинута.

У вітчизняній літературі проблема економічної доцільності здійснення інвестицій у туристичну галузь не одержала своє відображення, хоча відзначена проблема заслуговує на особливу увагу, з огляду на те, що туризм є одним з важливих інвестицій­них пріоритетів для України. ...