Каталог готовых работ

Ринкова трансформація економіки України створює нові можливості і зумовлює необхідність формування ефективної, відкритої для зовнішньоекономічних зв'язків суб'єктів господарювання банківської сфери, спрямованої на інтегрування у світовий промисловий, товарний та фінан­совий простір. Інтернаціоналізація зовнішньоекономічної діяльності по­силюється під впливом поглиблення міжнародного поділу праці, інтен­сифікації господарських зв'язків між країнами, сферами та галузями еко­номіки, послуг, капіталів, інновацій, робочої сили. Ці процеси дедалі більше визначають трансформаційні зміни, інтеграцію України у глобаль­ний світовий простір.

Активізація міжнародної господарської діяльності українських підприємств потребує вирішення низки проблем, серед яких найбільш важливими є обґрунтування теоретичних засад інтернаціоналізації та вияв­лення об'єктивних провідних тенденцій міжнародних банківських за­ходів, що найбільш ефективно сприяють розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації.

Міжнародна комерційна банківська діяльність є невід'ємною складо­вою системи міжнародних економічних відносин. Тому всі процеси, які сьогодні характерні для світової економіки, неминуче впливають на зміст та форми міжнародної діяльності країн з трансформаційною економікою. До таких нових детермінуючих процесів, які визначають механізми фун­кціонування світової економіки, насамперед відносять глобалізацію та використання нових інформаційних технологій.

Економічні інтереси України вимагають конкретного аналізу проце­су інтегрування національної комерційної системи до світового товарно­го і фінансового ринків. Для цього важливо враховувати набутий досвід з реформування української банківської системи з метою забезпечення становлення її як активного суб'єкта міжнародної банківської діяльності та можливості використання в ній світового досвіду.

Сучасні економічні взаємовідносини якісно змінили світове економі­чне середовище, в якому функціонує міжнародна банківська діяльність. Процеси глобалізації і впровадження сучасних інформаційних технологій зумовили суттєве переосмислення поняття "світові фінанси". Глобаліза­ція фінансів включає уявлення про світ як про взаємопов'язаний, взаємозалежний, значною мірою інтегрований ринок, що не має кордонів. На­томість інтернаціоналізація характеризує світ з активними зв'язками між національними і регіональними, але часто відносно незалежними рин­ками.

Фінансова глобалізація сьогодні залежить і від глобалізації продук­ту. Сьогодні близько 40 тис. транснаціональних корпорацій, що діють в регіонах з різними рівнями розвитку, оптимізують свої витрати і ступінь близькості ринку на основі глобальної стратегії. Якщо середній обсяг світового експорту товарів і послуг протягом 1980-1989 рр. становив 2,683 трлн.дол. США, то вже на початку XXI ст. – 5,736 трлн.дол. СПІА, тобто зріс у 2,1 раза.

Складові глобалізації визначають майбутній розвиток її найважливі­ших чинників, які у свою чергу впливають на національні економіки.

Важливою ознакою розвитку міжнародної економіки, що діє всупе­реч процесу глобалізації, є її регіоналізація, коли торговельні потоки обумовлюються різними торговельно-економічними угодами.

Наприклад, сьогодні найбільшим регіональним утворенням є Азіатсько-Тихоокеанське економічне співтовариство (АПЕК), частка якого ста­новить майже 50% міжнародної торгівлі. Європейський Союз із часткою світової торгівлі у 37,3 % знаходиться на другому місці. НАФТА – північноамериканське регіональне об'єднання, на яке припадає 18,7 % світового торговельного обороту, – посідає третє місце.

Яскравим проявом процесу глобалізації є також швидкий розвиток останнім часом світового ринку трансакцій, що здійснюються між різни­ми суб'єктами фінансових світових систем.

Поштовхом для бурхливого розвитку міжнародних фінансових потоків стали суттєва лібералізація валютних ринків та валютне регулювання, які є складовими процесу глобалізації.

Сучасні інформаційні технології спричинили революцію і в мережі збу­ту на фінансовому і товарному ринках. Нові інтерактивні засоби зв'язку доповнюють або замінюють особистий контакт клієнта з банком. З часом непотрібними стануть системи філіалів, які були створені для більшого охоплення територій. Географічну територію банку замінить віртуальний простір інформації і комунікацій.

Інформаційні технології та жорстка конкуренція у банківській діяль­ності істотно скорочують "транспортні витрати" на інформацію.

Подальшими передумовами і рушійними силами глобалізації фінан­сових продуктів є такі чинники, як вільний рух капіталу, конкуренція, потоки інституційного і приватного капіталу.

Фінансова глобалізація передбачає всебічне зближення, схожість і, нарешті, ідентичність ціни та якості одного і того самого фінансового про­дукту в один і той самий момент часу без урахування локальних витрат та інших місцевих обставин. Якщо товаром стає чистий зміст банківсько­го продукту, то значно зростає значення й рівень банку-посередника.

Створена у надзвичайно короткий термін міжнародна інформаційно-ділова мережа помітно прискорила обмін банківськими послугами й дерегульованим капіталом. Стандартизація, а також мобільний і гнучкий характер потоків капіталу виробили глибокі структурні зміни у фінансо­вому світі. Нині формується глобалізований ринок кредитів і страхових послуг.

Розглянемо наслідки глобалізації на розвиток міжнародної діяльності банків, бірж і ринків капіталів, а також на національну банківську сис­тему в цілому. Ефективність міжнародної банківської діяльності залежить від того, наскільки банки, що діють в умовах глобалізованих ринків, зможуть отримати необхідні можливості й висунути відповідні вимоги до інвесторів і позичальників.

Основні можливості як для глобального ринку, так і для окремих його клієнтів можна звести до таких.

Високі світові стандарти, відповідна ціна. Учасники глобалізованого фінансового ринку, як правило, вирізняються високими стандартами щодо якості, станом продукту на ринку, ноу-хау, а також інформаційною діяльністю і звітністю. Так званий базовий рівень порівняно з кращими ніде не має такого великого значення, як на глобалізованому ринку. Тиск конкуренції та ефективності функціонування надзвичайно великий.

Високий ступінь диверсифікації, швидкі темпи впровадження інновацій. Інвестор і позичальник сьогодні стикаються з непередбачено вели­ким вибором ринків, фінансових продуктів, валют, ризиків тощо. "Глобалізовані компанії" знаходять додаткових інвесторів на глобалізовано­му ринку. Активні учасники цього ринку миттєво і безперервно отриму­ють додаткову можливість ознайомлення з ринками, продуктами, пото­ками капіталу і поведінкою конкурентів, при цьому тиск конкуренції за­безпечує високі темпи інновацій, які завжди вищі, ніж на внутрішніх або замкнених ринках.

Підвищення ліквідності. Глобалізовані ринки і фінансові продукти завдяки великій кількості учасників вирізняються високою ліквідністю, в першу чергу це стосується офіційно організованих ринків.

Професійне управління ризиком. Глобалізація, інформаційні техно­логії, фінансові інновації і сучасне управління інвестиційним портфелем за короткий термін зробили управління ризиком і оптимізаційний менед­жмент дуже витонченими: ризики розподіляються, оцінюються, сполу­чаються в нові, більш ефективні, комбінації й лімітуються. При цьому ризики повинні бути зосереджені там, де їх можна оцінити, передати, підтримати, проконтролювати і де вони допустимі.

Більш раціональне розміщення капіталу. Глобалізація та інфор­маційні технології роблять значний внесок у раціональність розміщення дефіцитного капіталу інвесторів, принаймні в середньострокових періо­дах. Глобалізація фінансів означає формування єдиного ринку розміщен­ня капіталу, що забезпечує сприятливі можливості інвестування у будь-якій країні. Тиск глобалізації є одним із найважливіших каталізаторів раціонального розподілу капіталу; без цього фінансування підприємств не може бути ефективним і оптимальним. А недостатня оптимізація фінан­сування у разі глобальної конкуренції призводить до створення меншої кількості нових робочих місць.

Перерахованим вище можливостям протистоять цілком передбачувані небезпеки і вимоги.

Ускладнені ланцюжки взаємодій. Глобалізація створює нові, насамперед позанаціональні, причинно-наслідкові зв'язки, що належать до сфери політики, економіки, науки, демографії, поведінки населення стосов­но заощаджень тощо.

Неозорий вибір. Глобалізація й інформаційні технології за короткий термін створили проблему "муки вибору". Теоретично, акціонер сьогодні може вибирати приблизно з 39 000 компаній, акції яких котируються на 150 біржах. Огляд інструментів, інновацій, ринків і дійових осіб – вели­ке навантаження і для професійного учасника ринку.

Зростання анонімності, відсутність "інстанцій" на глобалізованому ринку. Глобалізація, інформаційні технології, сек'юритизація ослабили Зв'язки між інвестором й позичальником. Тенденції до раціоналізації продукту й "опортунізму" без емоційного або фактичного тиску зв'язків стає очевидною. У результаті майбутня фінансова реструктуризація стає ще складнішою.

Внаслідок глобалізації і сек'юритизації з'являються нові форми фінансової реструктуризації і кризового управління. Очікувані у зв'язку з цим негативні наслідки для приватних інвесторів можуть призвести до "пере­оцінки цінностей" сильних банків – капітал, клас і контекст набудуть особливого значення. ...