Каталог готовых работ

Малярська спадщина Тараса Шевченка стала основою розвитку реалістичного образотворчого мистецтва в Україні. Шевченко-художник досконало володів різними жанрами і різною технікою, проте за життя найбільше був поцілований як майстер гравюри.

Ще козачком поміщика Тарас збирав і перемальовував дешеві лубки, що поширювалися в гравюрах на дереві та міді, часто розфарбовані аквареллю. У Петербурзькій Академії мистецтв естампи з робіт Рафаеля, Пуссена та інших видатних митців Західної Європи були зразками для навчання майбутніх художників. Т. Шевченко, як і інші учні Академії, копіював щ роботи. Свою першу гравюру, ілюстрацію до трагедії Шекспіра "Король Лір", він зробив уже 1843 року.

Після відвідання України в 1843 році Шевченко задумав здійснити видання альбому, аби розповісти в ньому про Україну, красу п природи, про звичаї українського народу, архітектурні пам'ятки, історію.

1844 року в Петербурзі Тарас Шевченко видає альбом "Живописная Украина". Історичне минуле України художник показав у офорті "Дари в Чигрині 1649 року". Зображена вирішальна подія в історії українського народу, коли до Богдана Хмельницького в Чигирин прибули посли від трьох держав Московії, Польщі й Туреччини із щедрими дарами.   Вони  чекають рішення козацької ради, під чиє покровительство віддати Україну.

Стародавню пам'ятку архітектури часів Київської Русі – Видубицький монастир, збудований ще в XI столітті в гармонійному поєднанні з навколишньою природою, відтворено в пейзажному офорті "Видубицький монастир у Києві". В офорті "Судна рада" автор зображує старовинний звичай українського народу громадою з'ясовувати будь-які непорозуміння. Цей твір став одним із найпопулярніших і розповсюджувався в різних копіях невідомих художників.

Солдатській службі, яка тривала 25 років і була страшним лихом для селян, присвячено офорт "Казка" ("Солдат і смерть"). Сюжет запозичено з народної української казки. Покаліченого царською службою солдата, який нарешті повернувся додому, чекає смерть. Але солдатові вже нічого втрачати, він смерті не боїться, жартує з нею. За цим нібито веселим сюжетом криється гостра сатира на миколаївську солдатчину.

До офортів Т. Шевченко додав ще й супровідні тексти українською та французькою мовами. Але його творчий задум щодо видання альбому "Живописная Украина" не був здійснений повністю. До першого й єдиного випуску ввійшло лише шість офортів. Незважаючи на це, альбом "Живописная Украина" став значним внеском у розвиток української графіки першої половини XIX століття, яскравим зразком реалізму й народності творчості митця, а Шевченко посів провідне місце серед майстрів офорта.

Арешт і заслання на довгі роки позбавили Тараса Григоровича можливості займатися гравюрою. У неволі він сподівається цілком присвятити себе мистецтву офорта.

До свого щоденника Шевченко занотував, що бути хорошим гравером – значить бути розповсюджувачем прекрасного.

Після повернення до Петербурга в 1857 році Т. Шевченко обладнав гравірувальну майстерню, придбав необхідні інструменти і заходився працювати над офортами. Незабаром з'являються перші роботи, власна жанрова композиція "Дві дівчини" та інтерпретація картини відомого іспанського художника Б. Мурільйо "Свята родина". Вдосконалюючи свою майстерність, Шевченко вивчає офортну манеру великого голландського художника Рембрандта, виконує офорти з його картин, одна з них – "Притча про робітників на винограднику" (1858). Чіткість зображення у глибоких тінях, творча технічна винахідливість викликали захоплення тогочасних художників. Тараса Григоровича з повагою називали "російським Рембрандтом".

У серпні 1860 року Шевченко подав на виставку, що експонувалася в Академії мистецтв, кілька своїх офортів, серед них "Дуб" за малюнком А. Мещерського, італійський пейзаж з картини М. Лебєдєва, "Вірсавія" з картини К. Брюллова, кілька автопортретів.

2 вересня 1860 року Рада Петербурзької Академії мистецтв присвоїла Т.Г. Шевченкові звання академіка гравюри. У дипломі зазначалося: "Санкт-Петербургская императорская Академия художеств за искусство и познания в гравировальном художестве признает и почитает художника Тараса Шевченко своим академиком, с правами и преимуществами в уста­новлениях Академии предписанными". Надання цього високого звання засвідчувало велику роль Тараса Шевченка в розвитку ма­лярства в Росії та Україні.